В ЄС всерйоз говорять про переосмислення ролі тваринництва в економіці та забезпечення населення іншими білками (про альтернативні білкові продукти ми писали тут). Оприлюднений нещодавно звіт «Кліматична адаптація і мітигація в агропродовольчому секторі – Рекомендації для узгодження політики ЄС» (ми про це писали тут) констатує необхідність «білкової диверсифікації», – тобто створення та широкого використання альтернатив традиційним тваринним білкам. Водночас необхідно зменшити виробництво та споживання продуктів тваринництва, яке пов’язане з роздмухуванням кліматичної кризи, втратою біорізноманіття (ми про це писали тут) і забрудненням довкілля.
Науковці наполягають на необхідності змін у структурі сільського господарства та Спільній аграрній політиці (САП) ЄС, переході на переважно рослинну дієту у повсякденні і розвитку сектору рослинних білків для досягнення визначених цілей кліматичної політики ЄС.
Певні кроки вже зроблено, як засвідчує оприлюднений нещодавно звіт «Виробництво білків в ЄС: політика, прогалини і можливості» (Protein Production in the EU: Policies, Gaps, and Opportunities). Однак політика ЄС щодо виробництва білка залишається структурно незбалансованою: більшість фінансування йде на інтенсивне тваринництво, тоді як підтримка виробництва рослинних білків є недостатньою.
У цьому звіті, підготовленому ProVeg International (міжнародна некомерційна організація, яка працює над прискоренням переходу до стійкої продовольчої системи через популяризацію рослинних продуктів і альтернативних білків, proveg.org) стверджується, що диверсифікація виробництва білків є ключовим інструментом трансформації харчових систем для зменшення викидів парникових газів та збереження біорізноманіття і одночасно адаптації харчових систем до глобальної кліматичної кризи.
Сьогодні в різних країнах ЄС вже існують окремі національні білкові стратегії, що демонструють практичні інструменти, які вже працюють на підтримку білкової диверсифікації: поєднання заходів підтримки, інвестиції в переробку, публічні закупівлі, дослідження й нові розробки.
Наприклад, Данія має відповідну національну стратегію, яка передбачає заміну традиційних тваринних білків альтернативними і робить акцент на використанні рослинних білків для харчування людей. Вона фокусується на підтримці проєктів з отримання та використання рослинних білків та інвестиціях в переробні лінії для створення відповідних харчових інгредієнтів (про данський план щодо рослинних білків ми писали тут).
В Нідерландах існує система балів в рамках підтримки агровиробників через еко‑схеми САП (пояснення щодо еко-схем тут), яка заохочує вирощування бобових у сівозміні. Тобто, сировина для виробництва рослинних білкових продуктів харчування стає доступнішою, а бали можна конвертувати в додаткові виплати чи в бонуси при отриманні інвестиційних грантів. В Ірландії фермерів також заохочують додатковими виплатами за вирощування бобових культур. Франція і Німеччина фокусуються на розвитку регіональної інфраструктури для переробки і виробництва харчових рослинних білків через підтримку сільськогосподарських кооперативів. А от Австрія та Бельгія інвестують у створення стабільного попиту через державні закупівлі і впровадження використання рослинних білків у школах.
Проте наразі в ЄС відсутня специфічна загальноєвропейська стратегія підтримки диверсифікації білків, а існуюча САП в цілому є непослідовною у підтримці скорочення викидів та здорового харчування на загальноєвропейському рівні. Більш того, навіть там, де підтримка виробництва альтернативних білків існує, вона часто орієнтована на виробництво кормів для тваринництва, а не продуктів харчування для людей і не розглядається в стратегіях харчової стійкості та здорового харчування.
Звіт наполягає на необхідності створення узгодженої європейської стратегії та єдиних стандартів у галузі рослинних білків, перенаправленні фінансування САП від інтенсивного тваринництва на підтримку виробництва білкових культур для харчування людей, встановлення чіткого розмежування між харчовими білками (для харчування людей) та кормовими (для відгодівлі тварин).
Додатково необхідні стимулювання інновацій, інфраструктури та ринків альтернативних білків і рослинних білкових продуктів. І головне – харчові рослинні білки мають стати важливою частиною кліматичної політики і системи здорового харчування.
І тут постає питання щодо здорового харчування. Наразі рекомендації щодо здорової дієти майже скрізь наполягають на використанні м’яса та молочних продуктів як важливого джерела білків. Багато людей не уявляють собі навіть дієту без продуктів тваринництва, вважаючи таке харчування неповноцінним. Проте розвиток ринку альтернативних білків і наукові дослідження показують, що переважно рослинна дієта є повноцінною та здоровою.
Американська Асоціація Серця (https://www.heart.org) – провідна некомерційна організація у США, яка займається боротьбою із серцево‑судинними захворюваннями та інсультом, – фінансує наукові дослідження, розробляє клінічні рекомендації та проводить освітні кампанії для населення. Нещодавно вона оприлюднила публікацію з оновленими рекомендаціями щодо здорового для серцево-судинної системи людини харчування. Вперше в таких рекомендаціях наголошується необхідність переходу до переважно рослинної дієти.
Для зниження ризиків серцево‑судинних хвороб рекомендується переходити до харчових патернів, багатих на рослинні продукти, з мінімізацією м’яса, трансжирів та продуктів високого ступеню переробки. У статті зазначається, що нездорові харчові патерни є однією з головних причин серцево‑судинних захворювань, ожиріння, гіпертонії, дисліпідемії (високий рівень «поганого» холестерину в крові) і цукрового діабету 2 типу. А також підкреслюється, що ключові принципи здорового харчування включають надання переваги цільним та непереробленим рослинним продуктам – овочам, фруктам, крупам, бобовим та горіхам, – обмеження вживання насичених жирів, трансжирів, доданого цукру та солі, підтримку здорових харчових патернів.
Сталі зміни в раціоні знижують ризик ішемічної хвороби серця та інсульту ефективніше, ніж відмова від окремих видів продуктів. Для покращення здоров’я рекомендовано переходити до харчових патернів із заміною обробленого м’яса на бобові продукти (горох, квасоля, сочевиця) та горіхи, оброблених пластівців, макаронних виробів та хліба – на цільнозернові каші (наприклад, гречану і вівсяну), цільнозернові макарони та цільнозерновий хліб. Слід також збільшити вживання свіжих овочів та фруктів, риби та морепродуктів, обмежити вживання солі і відмовитися від напоїв з цукром.
Ці нові рекомендації позначили помітний зсув у підході до здорового харчування: наразі Американська Асоціації Серця заохочує відмову від м’яса загалом, а також заміну насичених тваринних жирів на більш корисні жири з горіхів та насіння. Нові рекомендації базуються на результатах наукових досліджень останніх десятиліть, які підтверджують, що харчові патерни з більшою кількістю рослинних білків, таких як боби, горох і сочевиця, і меншою кількістю червоного та переробленого м’яса, пов’язані із нижчим ризиком серцевих захворювань.
Тобто, з урахуванням нових рекомендацій здорового харчування від Американської Асоціації Серця перехід до переважно рослинної дієти — це подвійна вигода: зниження ризику серцево‑судинних захворювань і зменшення екологічного навантаження, оскільки такі системні зміни харчових патернів мають першочергове значення для здоров’я населення, якості довкілля та кліматичної стійкості.
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».