Інтенсивне тваринництво – нестійке та дуже вразливе

Інтенсивне тваринництво – нестійке та дуже вразливе

Від початку війни ми побачили кілька прикладів уразливості тваринництва. По-перше, великі та середні ферми добре відомі та є легкою ціллю для ворога. Так було знищено багато тваринницьких підприємств – у Київській області (наприклад, ферми Flaffy Beak, Sunny Farm), Харківській (наприклад, велика ферма Агромол-Фест), Херсонській (Чорнобаївська птахофабрика) тощо.

Великі тваринницькі підприємства є не тільки легкою ціллю для авіаударів та артилерії, вони також дуже вразливі до перебоїв електропостачання та порушення логістичних ланцюгів.

Так, коли на Херсонщині на початку березня було відключено енергопостачання, а працівники найбільшої а Європі Чорнобаївської птахофабрики фізично не мали можливості дістатися туди, щоб нагодувати та напоїти птахів, загинули 4 млн курей.

Окрім економічних ризиків для виробництва, це є також суттєвою екологічно загрозою та загрозою санітарному благополуччю населення, адже загиблих тварин треба захоронити так, щоб уникнути смороду, зараження ґрунтових вод та поширення хвороб, – це дуже складно в умовах бойових дій. Також через проблеми у тваринницьких комплексах Європи до яких через війну припинилося надходження кормів з України, в ЄС вимушені були послабити вимоги до імпорту кормів з інших країн, а це може позначитися на якості вироблених згодом продуктів харчування.

Ми вже писали, що інтенсивне тваринництво є чинником викидів парникових газів та робить питомий внесок у кліматичну кризу, яка сама може спричинити суттєві порушення існуючих ланцюгів постачання через екстремальні погодні явища.

Тобто, інтенсивне тваринництво має безглуздо високі ризики навіть без бойових дій через вплив на клімат та стан довкілля, високу інтенсивність ресурсокористування, чутливість до змін у логістичних ланцюгах.

А в умовах війни до цього додається чимало інших ризиків: порушення ланцюгів постачання кормів та збуту продукції (яка вимагає певних умов зберігання та досить швидко псується), відсутність електрики та води, можливість прямого знищення ворогом тварин або їх кормів чи домівок, що несе жорстоку смерть  від голоду та спраги. Споживачі ж потерпають від нестачі та поганої якості продуктів харчування.

Тобто, переорієнтування на виробництво та споживання альтернативних тваринним продуктів харчування має сенс як захід ля зниження таких ризиків. Такі альтернативі є стійкішім з точки зору впливу на клімат та довкілля, безпечнішими та здоровішими для споживачів, через те що легше контролювати якість готового продукту. Вони дешевші у виготовлені та простіші у зберіганні, мають менший екологічний відбиток та можуть виготовлятися безпосередньо у місцях споживання, уникаючи довгих ланцюгів постачання.

Ще один варіант зниження ризиків тваринництва – вирощування тварин методом вільного випасу в інтегрованих системах агролісомеліорації, де у тварин в умовах бойових дій є шанс сховатися між дерев, знайти їжу чи воду в довкіллі, щоб вижити.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Ресурси:

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни