Довгі ланцюги постачання ненадійні та чутливі до перешкод

Довгі ланцюги постачання ненадійні та чутливі до перешкод
Довгі логістичні ланцюги – типова проблема сучасних харчових систем.

Продукція вирощується в одному місці, переробляється в іншому, а споживається у третьому, часто за тисячі кілометрів. Така система ланцюгів є дуже чутливою до можливих перешкод у ланцюгах постачання на великих відстанях, здорожує продукцію, підвищує її енергоємність та вуглецевий відбиток.

Кожен з нас був свідком, як у перші два-три тижні широкомасштабного вторгнення росії багато продуктів просто зникли з полиць магазинів – саме через порушення цих логістичних ланцюгів. Так, наприклад, не вистачало борошна та дріжджів для продажу. Це трапилося через необхідність випікання хліба, який до цього просто завозився від великого виробника за сотні кілометрів, але через бойові дії це стало неможливим, і люди почали пекти хліб на місцях.

Також були проблеми постачання через фізичне знищення логістичних хабів (знищення складів готової продукції під Києвом, наприклад). Постала проблема неможливості збуту продукції довгостроковим бізнес-партнерам через ускладнене пересування внаслідок бойових дій. Багато господарств просто роздавали свою продукцію населенню, адже не могли забезпечити навіть зберігання через накопичення великої кількості продукції, перебої в енергопостачанні і неможливість відправки замовникам (як це, наприклад, сталося на Чорнобаївській птахофабриці).

А у сільських чатах з’явилися повідомлення про продаж сирого молока з бідонів у тару покупця. Тому що ферми не мали куди подіти продукцію, адже оптові покупці не могли купувати й вивозити молоко, а годувати корів треба щодня та ще б непогано працівникам щось платити. Напевне, такі господарства змогли подолати проблеми завдяки налагодженню локальних послуг для місцевого населення, що не потребувало довгих перевезень. Також сільські крамнички у той час мали краще забезпечення, якщо купували продукцію у місцевих виробників.

Отже, перехід за можливості на локальні харчові системи є питанням необхідності, забезпечення якісного харчування населення та продовольчої безпеки загалом.

Харчові системи, де використовуються місцеві ресурси для виробництва, а саме виробництво забезпечує харчову безпеку на місцевому рівні, є менш чутливими до коливань цін на енергоносії та до перешкод у харчових ланцюгах в інших місцях.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Додаткові ресурси:

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни