Вразливість ресурсозатратного агровиробництва та можливі альтернативи

Вразливість ресурсозатратного агровиробництва та можливі альтернативи

Наразі ЄС дуже стурбований не тільки падінням постачання агропродукції з України через війну, але й можливими наслідками війни для місцевої та глобальної продовольчої безпеки в майбутньому.

Наші виробники суттєво залежать від зовнішніх ринків через потребу збуту продукції; також є залежність від імпорту дизпалива, мінеральних добрив, засобів захисту рослин (ЗЗР), посівного матеріалу. З початком бойових дій ланцюги постачання багатьох необхідних для аграріїв товарів були поламані.

Нагадаємо: з фактичною блокадою росією усіх морських портів України експорт агропродукції (зокрема, зернових) з України знизився у десятки разів, а постачання товарів в Україну було суттєво переорієнтовано на гуманітарну та військову допомогу.

Тобто доступність мінеральних добрив, ЗЗР та посівного матеріалу (зокрема, якісного сертифікованого та стійкого до хвороб і шкідників насіння) значно знизилася, а доступне суттєво подорожчало, що значно підвищило ризики втрати врожаю (зокрема, через поганий стан ґрунтів, неякісне насіння та поширення шкідників).  До того ж,  доступність зрошення та уточнених прогнозів погоди за наявності перебоїв з електрикою та зв’язком є сумнівними, що підвищує ризики втрати врожайності.

І цілком логічно постає питання про перехід до менш ресурсозатратних технологій. 

Перш за все, – переходу до безорних та ґрунтозберігаючих технологій. За оцінками експертів використання безорних технологій зменшує необхідну кількість польових робіт майже втричі, що здешевлює виробничий процес та зменшує необхідні для нього ресурси, у тому числі використання дизпалива.

Додатково, безорні методи вирощування сприяють відновленню структури ґрунтів та підтримці їх родючості, вологості та зменшенню вітрової та водної ерозії, що знижує потреби у мінеральних добривах та зрошенні. Бонусом безорних технологій є стійкіша врожайність та посухостійкість рослин – наслідки покращення структури ґрунтів, що відбувається через використання цих технологій.

Іншими альтернативами є використання полікультурного вирощування для підтримки якості ґрунтів та поширення органічного землеробства, де мінеральні добрива та синтетичні ЗЗР не використовуються, а також перехід до використання методів агролісомеліорації у агроекосистемах, коли вирощування зернових та/або овочевих культур поєднується з вирощуванням дерев.

Такі методи агровиробництв мають цілу низку переваг: зменшення пересихання та ерозії ґрунту, зменшення потреби у зрошенні, добривах та ЗЗР, стабільніша врожайність, стійкість до посух та шкідників. Крім того, широко використовувані в агроекосистемах дерева можуть прихистити не тільки диких тварин та комах, а також місцеве населення та сили територіальної оборони від екстремальних погодних явищ та ворога.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».


Додаткові матеріали

Впровадження No-till в Україні

Досвід використання технології NO-TILL в Україні

Вас може зацікавити

Хроніки війни

Хроніки війни